***
на плечі мого міста
легким серпанком філософії
ароматної кави
спадає п”янкий вечір
запалюючи теплі вогні
у вікнах прадавніх кам”яниць
обплетені
павутиною історії старі мури
дихають на людей
сюжетами доль
кадрами німого кіно
пожовклими фотографіями
заворожуючи уяву
солодкою ностальгією часу
тужливий голос
проникливого саксофону
збуджує уяву...
відродитися
для ночі на Руській
віднайти
затишок на Староєврейській
десь біля Домінікан
зустріти свою любов
і дійшовши до Гасової Лампи
зрозуміти, що це твоя доля....
.........згоріла
ВідповістиВидалитині не згоріла... горить...
ВідповістиВидалити