***
Перемовчить, переболить образа,
Розтане в серці березневий сніг,
І слів твоїх оманлива відраза
Росою сліз впаде мені до ніг.
Сльозо моя, дитя моє, прокинься!
Згаси вогонь, ім"я якому сміх,
Заручена із розпачем, пролийся
Дощем рясним на бруд мирських утіх.
Де світлий розум, де душа співає,
Де барви снів вливаються у день,
Нехай десь там сльоза моя засяє
Правдивим скарбом, піснею пісень.
Тож плач нещасна пісню цю сумну,
ВідповістиВидалитиДень завтрашній нам дасть таку саму.
та я знаю...
ВідповістиВидалитиале що зробиш?
Оцей вірш мене якось найбільше мене зачепив..
ВідповістиВидалитиі то десь так і є.. що в сльозі може бути істина, найбільша перлинка мудрості..
сльози полегшують життя і очищають думки. жінкам вони дають можливість жити, в середньому, довше на цій планеті, як чоловікам. тому, чоловіки - плачте ...
ВідповістиВидалити