ДОкором
дивиться
ранок на мене,
у сну лабіринт
заплутану.
РЕквізити дня,
подорожі чекаючи,
морозом пахнуть,
наче свіжовипрана постіль,
у бабині куфри
поскладана.
МІряю час,
додаю й віднімаю
сподівання,
математики життя
навчаючись
даремне.
ФАлдами,
одна за одною,
опадають додолу
важкі хвилі
обов’язків,
у передчутті зустрічі
зникаючи.
СОльною партією
закінчиться
пісня дня
для двох
написана.
ЛЯчно вулицями
пробіжить вечір,
нічного спокою
шукаючи.
СІм нот
колисково
у лабіринті сну
мене
заплутають
до ранку.
Немає коментарів:
Дописати коментар