підніматися щаблями
звуку і кольору
на стріху спогадів
жадібно смакуючи вустами
замерзлу бурульку
радості
любуватися самотністю
вищою за міст
що руками обіймає небо...
а любов моя
йтиме по снігу
боса
гарячими кроками
виміряє стежку до тебе
слідами мокрими
візерунки намалює
роздоріжжя доріг
замкне у коло
щоб повернувся
Немає коментарів:
Дописати коментар