давай заховаємо
неспокій у кімнаті
з відчиненими вікнами
може відлетить
а потім розчинимося
в оксамитовому дотику
протяжного саксофону
час поллється
тоненькою цівкою
піскового годинника
а ми обгорнемося тишею
як теплим коцом
і
будемо вдихати
повітря ніжності
притишимо серця щем
накриємо його сміху
дощем
і разом займемося...
безтурботністю
Немає коментарів:
Дописати коментар