ЛИСТ

на склі вікна
напише листа
довгого як далечінь
і прозорого наче вода

про ритмічне безсоння
під монотонний шепіт
годинника

про два звуки
що заплуталися у гармонії
буднів
і снують один без одного
павутину мелодії

про відламане гілля любові
що відпускає паростки крил
крізь мертву кору

а потім
огорне листа
коштовною палітуркою
віконних рам
і втішатиметься сама
дивним фоліантом
пилом висушених сліз
притрушеним