середа, 22 вересня 2010 р.

*********

"так дбаєшся за мене ти, як дикий вепр під левандійським кедром
за життєдайними коріннями улюблених плодів..."

Сонце Місяць

**** 


про тебе думаю
і проростаю
квітами ливанськими
в мовчанні знищуючи серце
і вдаючи
що весело шумить
ріка гіркого сумніву
я посміхаюся

а думка
рветься диким вепром
до плоду твого слова
із ароматом
солодкавого
горішка
кедра

Немає коментарів:

Дописати коментар