"так дбаєшся за мене ти, як дикий вепр під левандійським кедром
за життєдайними коріннями улюблених плодів..."
Сонце Місяць
****
про тебе думаю
і проростаю
квітами ливанськими
в мовчанні знищуючи серце
і вдаючи
що весело шумить
ріка гіркого сумніву
я посміхаюся
а думка
рветься диким вепром
до плоду твого слова
із ароматом
солодкавого
горішка
кедра
Немає коментарів:
Дописати коментар