*****

плаваєш
у твердих водах
потойбіччя екрану
ховаєш свій голос
у телефонній трубці
а я питати хочу
чи буде цього літа
весна дворічної давності

питати хочу
і не питаю

бо не чуєш
бо ще не час
відкрити слух
і чути
як мовлю до тебе
що
можу чекати віки
аби перед тим
як до раю потрапити
ще раз зустріти тебе
на цій землі грішній

і не мовлю до тебе
бо не чуєш
бо не час

це ж добре
вік не вмирати
у чеканні душу гартуючи
білої ночі
до місяця промовляти
випрошуючи
зорі промінчик
на світлу долю
бо ж краще у вірі
століття жити
аніж в один день
сухою кульбабою
без віри
померти