безконечна дія
тебе чекати
місячним променем
вимальовувати вуста
на останній сторінці сну
закривати книжку ночі
і жити день
у горнятку кави топити
плин часу
замішувати ложечкою
вир думок
і ковтати вічність
спрагло припадаючи
до зимної порцеляни
пити те що було
а що буде
залишити на дні
і гущею кавовою
ворожити завтра
подивитися вслід
лінивому голубові
що не хоче листів носити
і спогадом затуркотіти
викричати свій страх
у порожню вулицю
і
зачинити дня браму
перепливаючи
у наступний акт
безконечної дії
тебечекання
Немає коментарів:
Дописати коментар