Не бійтеся, мої думки такі малесенькі, що я й після смерті кидатиму їх вам на сніжинках, які спадатимуть з неба. А влітку? Щось зметикую! Прецінь я ще не вмираю. (Станіслав Єжи Лєц)
понеділок, 22 березня 2010 р.
я світло тобі дарую
сміюся чи посміхаюся
я світло тобі дарую
наче зоря зорю
променем пестить
так на твоєму серці
усміх мій
ніжності квітку малює
він пахне травами
що луки між собою
перевеслами зв’язує
з літом про тебе
розмовляючи
я посміхаюся тобі
і сіре світло моїх очей
тонкою ниткою в’ється
між твоїми пальцями
візерунки дотику
виплітаючи
сміюся чи посміхаюся
я_просто_світло_тобі_дарую
***ілстрація до вірша робота Ольги Кваші "Сонце"
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар