довгі квіти
як довгі
ночі
порожні
без сну
пахнуть
незнаним
краєм
солодко
довгі квіти
як ноги
бузька
самотні
одна
без одної
на даху
старої
хати
потрісканої
довгі квіти
сохнуть
маківками
донизу
вдивляючись
у землю
порожню
де померло
коріння
їхнє
відрізане
Немає коментарів:
Дописати коментар