Не бійтеся, мої думки такі малесенькі, що я й після смерті кидатиму їх вам на сніжинках, які спадатимуть з неба. А влітку? Щось зметикую! Прецінь я ще не вмираю. (Станіслав Єжи Лєц)
четвер, 17 грудня 2009 р.
***
у темряві
побачиш
ти
красу вогню
яким згориш
складаючи
подячну
оду
смерті
бо
лиш вона
посріблена
сльозами
втрат
людських
є
тихим свідченням
чарівності
життя
Немає коментарів:
Дописати коментар