Спогад

-------
втомлене сонце
серпнево
хилить
кульбабову голову
до барвистої гойдалки
спогадів
змащую
зеленкою
побиті коліна
моєї душі
і
перетворююся
на маленьку
дівчинку
вона примружує очі
намагаючись
розгледіти
крізь павутину вій
обриси далекого літа
що солодко звучить
дзвонами грушок
бринить
схованими
у сірникові коробки
джмелями
і
млосно
пахне
цинамоном

з-за кам’яної гори літ
тужливим сопрано
вилітають голуби
пісні мого дитинства

дерева меншають
тіло огортає
павутинка тепла

повертаюся...