***

Ця дорога - моя, ця дорога проста -
Знов пливуть за вікном незнайомі міста.
А я мчу в нікуди... А там далі - печаль
Роз'їдає тихцем мого серця емаль.

Відчуваю у сні дотик ніжний руки.
Десь незримо пливуть кілометри-роки.
Зазвучить в телефон баритонне “алло”
І минеться печаль, мов її й не було.